Лабораторія біологічних полімерних сполук

Лабораторія біологічних полімерних сполук створена в 2005 році шляхом злиття хіміко-аналітичної лабораторії та лабораторії біофізичних методів дослідження і є одним із наймолодших структурних підрозділів Інституту. З 1976 року лабораторія біофізичних методів дослідження, якою незмінно керував К.П. Гуща, та хіміко-аналітична лабораторія під керівництвом С.М. Веремейченко, стали опорою відділів та лабораторій Інституту у технічному виконанні їх наукових задумів. Основним завданням лабораторій було безперебійне та якісне виконання робіт з метою вивчення різних біологічних об‘єктів, їх властивостей з використанням біофізичних та аналітичних методів дослідження.

На сьогодні лабораторія біологічних полімерних сполук об‘єднала в собі парк приладів та можливості двох своїх попередниць. Наявне обладнання (газові та рідинний хроматографи, ультрацентрифуги, спектрофотометри, електронний мікроскоп, ліофільна сушка) та досвід співробітників лабораторії дозволяють проводити різноманітні аналізи та роботи з його використанням.

Так, співробітниками лабораторії проводяться аналізи з якісного та кількісного складу біологічно активних сполук, зокрема, визначення амінокислотного, моносахаридного, жирнокислотного складу сполук, визначення одно та багатоатомних спиртів, вуглеводнів, етилену та ацетилену, якісний та кількісний аналіз фітогормонів різних класів, фенольних сполук, флавоноїдів, водорозчинних вітамінів, пуринів та пірімідинів, циклічних дипептидів. Розроблено методи метаболічного профілювання мікроорганізмів та рослин. Для пробопідготовки широко використовуються методи спектроскопічних досліджень, ліофілізація мікробного матеріалу, гідродинамічні методи (аналітичне та препаративне ультрацентрифугування). Налагоджено поточне використання стандартних методів трансмісійної електронної мікроскопії з заливкою в епоксидну смолу і без неї, контрастування зразків, дифракції електронів кристалічних речовин або частинок.

Іноземні:

1. Drobot, K. O., Matvieieva, N. A., Ostapchuk, A. M., Kharkhota, M. A., & Duplij, V. P. (2017). Study of artemisinin and sugar accumulation in Artemisia vulgaris and Artemisia dracunculus “hairy” root cultures. Preparative Biochemistry and Biotechnology, 47(8), 776-781.
2. Pushkarova, N. O., Kalista, M. S., Kharkhota, M. A., Rakhmetov, D., & Kuchuk, M. V. (2016). Crambe tataria sebeók seeds and plants grown in vitro and in vivo fatty acid composition comparison. Potravinarstvo Slovak Journal of Food Sciences, 10(1), 494-498.
3. Reva, O. N., Swanevelder, D. Z., Mwita, L. A., Mwakilili, A. D., Muzondiwa, D., Joubert, M., … & Kharkhota, M. A. (2019). Genetic, epigenetic and phenotypic diversity of four Bacillus velezensis strains used for plant protection or as probiotics. Frontiers in Microbiology, 10, 2610.
4. Rodriguez, R., Konovets, I., Ralchenko, S., Kharkhota, M., Kostyuk, A., Kosach, V., … & Obolenskaya, M. (2021). A low-cost mass spectrometry-based approach for quantifying purines in placental explants. International Journal of Mass Spectrometry, 460, 116490.
5. Leonova, N., Pirog, T., Piatetska, D., Shevchuk, T., Kharkhota, M., & Iutynska, G. (2020). Synthesisi of gibberellins by surfactant producers Nocardia vaccinii В-7405, Acinetobacter calcoaceticus IMV В-7241 and Phodococcus erytropolis  IMV АС-5017. Scientific Study & Research. Chemistry & Chemical Engineering, Biotechnology, Food Industry, 21(4), 497-509.
6. Moshynets, O., Babenko, L., Karakhim, S., Kharkhota, M., Kosakivska, I., Rogalsky, S., … & Spiers, A. (2017). N-acyl-L-homoserine lactones are inter-kingdom signalling molecules controlling quorum sensing in the Gram-negative bacteria and priming plants increasing stress adaptation. FEBS Journal, 284(S1), 358-358.
7. Huliaieva H, Pasichnyk L, Kharchuk M, Kalinichenko A, Patyka V, Bohdan M, Maksin V (2020) Influence of citrates nanoparticles on morphological traits of bacterial cells Pseudomonas syringae pv. atrofaciens. Agriculture & Forestry 66(1): 23-31. 
8. Vretik LO, Noskov YV, Ogurtsov NA, Nikolaeva OA, Shevchenko AV, Marynin AI, Kharchuk MS, OM Chepurna, Ohulchanskyy TY, Pud AA (2020) Thermosensitive ternary core–shell nanocomposites of polystyrene, poly(N-isopropylacrylamide) and polyaniline. Appl Nanosci 10(12): 4951–4964. 

Вітчизняні:

1.  Huliaieva HB, Tokovenko IP, Pasichnyk LA, Patyka VP, Bohdan MM, Kharchuk MS, Maksin VI, Patyka MV, Kaplunenko VG (2020) Antimicrobial action of vanadium and germanium nanoaquacitrates in vivo and its physiological effect on wheat plants in vitro. Mikrobiol Z 82(6): 43-53.  
2.  Bulyhina TV, Kyrychenko AM, Kharchuk MS, Varbanets LD (2021) Anti-TMV activities of Pantoea agglomerans lipopolysaccharides in vitro. Mikrobiol Z 83(2):64-72.
3. Pushkarova, N. O., Kalista, M. S., Kharkhota, M. A., Rakhmetov, D. B., & Kuchuk, M. V. (2016). Biotechnological approaches for conservation of the endangered species Crambe koktebelica (Junge) N. Busch and effect of aseptic in vitro cultivation on its biochemical properties. Biotechnologia Acta, 9(4).
4. Drobot, K., Matvieieva, N., Kharkhota, М., Shakhovsky, A., & Ratushnyak, Y. (2017). Artemisinin and Total Flavonoid Content in In Vitro Cultivted Artemisia annua L.” Hairy” Root Culture. Agrobiodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality, (1).
5.  Паньківська ЮБ, Білявська ЛО, Повниця ОЮ, Загорний ММ, Рагуля АВ, Харчук МС, Загородня СД (2019) Антиаденовірусна активність наночастинок діоксиду титану. Мікробіол Журнал 81(5): 73-84.
6.  Дерев’янко СВ, Васильченко АВ, Каплуненко ВГ, Головко АМ, Співак МЯ, Харчук МС (2019) Перспективи розробки препаратів для сільського господарства на основі наночастинок. Вісник аграрної науки 10: 44-54.
7.  Дерев’янко СВ, Решотько ЛМ, Васильченко АВ, Дмитрук ОО, Харчук МС (2019) Токсичність композиції наночастинок неметалів у культурі клітин нирки ембріона свині. Агроекологічний журнал 4: 107-111.
8.  Tymoshok NO, Kharchuk MS, Kaplunenko VG, Bityutskyy VS, Tsekhmistrenko SI, Tsekhmistrenko OS, Spivak MY, Melnichenko ОМ (2019) Evaluation of effects of selenium nanoparticles on Bacillus subtilis. Regulatory Mechanisms in Biosystems 10(4): 544–552. 

Центр співпрацює з різними інститутами НАН України, зокрема:

 Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря

Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького

Інститутом загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського

Інститутом молекулярної біології і генетики

Інститутом фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова

Інститутом клітинної біології та генетичної інженерії

Інститутом фізіології рослин і генетики

ННЦ Інститутом біології та медицини Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Хархота Максим Андрійович

завідувач лабораторії, мікробіолог, оператор газового та рідинного хроматографа

Scopus

Google Scholar

Харчук Максим Сергійович

науковий співробітник, мікробіолог, оператор трансмісійного електронного мікроскопу

Scopus

Google Scholar

WoS

Гуща Константин Павлович

провідний інженер, оператор ліофільної сушарки

Гуща Любов Борисівна

старший лаборант, оператор ультрацентрифуг та спектрофотометрів

Смоленська Анна Петрівна

лаборант

Полякова Аліна Володимирівна

інженер 1 категорії

1. Хархота М.А., Харчук М.С. – Премія Президента України для молодих вчених (2020)

2. Хархота М.А. – Премія Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок (2013).

3. Хархота М.А. – Відзнака НАН України «Талант, натхнення, праця» (2018)