Вітаємо з ювілеєм  Богдана Павловича Мацелюха!

2-го жовтня 2022 року виповнилося 90 років відомому мікробіологу і генетику, доктору біологічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Мацелюху Богдану Павловичу.

Богдан Павлович народився в селі Цетуля Яворівськрого району Львівської області. У 1948 році після закінчення зі срібною медаллю Яворівської середньої школи № 2 він вступив до медичного факультету Львівського державного медичного інституту. У вересні 1949 року він був заарештований КДБ і засуджений воєнним трибуналом до 10 років перебування у таборах суворого режиму у Воркуті. У серпні 1954 року юнака було звільнено і реабілітовано, і у 1959 році він отримав диплом з відзнакою Львівського медичного Інституту і розпочав свій трудовий шлях як лікар-інфекціоніст та патолог у Березнегуватському міжрайонному шпиталі у Миколаївський області (Україна).

З 1960 по 1963 роки Богдан Павлович навчався у аспірантурі Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного АН УРСР. Після успішного захисту кандидатської дисертації у 1965 році він очолив відділ генетики мікроорганізмів (з 2020 року – лабораторії), і цю посаду він обіймає по сьогоднішній день. У 1980 році Б.П.Мацелюх захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук, а у 1990 році його було обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України зі спеціальності «молекулярна генетика». 

В Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Б.П. Мацелюх повністю присвятив себе улюбленій генетиці, зокрема, генетиці ґрунтових стрептоміцетів. Сфера його наукових інтересів — фундаментальні і прикладні дослідження генетики мікроорганізмів: індукований мутагенез у динаміці реплікації ДНК стрептоміцетів, репарація пошкоджень ДНК, генетична рекомбінація при злитті протопластів та їх трансформація за допомогою ДНК, дослідження плазмід та конструювання на їх основі векторних молекул, побудова генетичних карт стрептоміцетів, визначення хімічної структури та молекулярного механізму дії протипухлинного антибіотика ландоміцину Е, а також повної послідовності кластера генів його біосинтезу, повне секвенування. геномів стрептоміцетів, пошук і з’ясування хімічної структури нових транскрипційних регуляторів вторинного метаболізму, генетичний відбір і промислове впровадження бактерій, стрептоміцетів і грибів – високоактивних продуцентів поліміксину В, біовіту (біоміцину і вітаміну В12), олеандоміцину, канаміцину та бета-каротину.

Найбільш значними науковим досягненнями Б.П. Мацелюха є побудова кількох генетичних карт і підтвердження двонаправленої реплікації хромосоми стрептоміцетів, відкриття нового протипухлинного антибіотика ландоміцину Е та його молекулярного механізму дії, нового регулятора біосинтезу та морфогенезу антибіотиків із родини дикетопіперазинів, розробка системи вектор-хазяїн і клонування ряду генів, селекція і впровадження в промисловість ряду високоактивних штамів мікроорганізмів.

Б.П. Мацелюх – автор понад 280 наукових праць, в тому числі трьох монографій «Проблеми генетичної трансформації» (1969), «Рекомбінація і реплікація ДНК бактерій та стрептоміцетів» (1979) та «Генетичні карти мікроорганізмів» (1986). Він є співавтором 8 авторських свідоцтв СРСР і 3 патентів України.

Б.П. Мацелюх – лауреат премії НАН України ім. Д.К. Заболотного (1989) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1991), 2003 року отримав почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», 2012 року ‑ відзнаку НАН України «За наукові досягнення», 2016 року нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Б.П. Мацелюх нагороджений Орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ст. УПЦ КП (2002 р.), грамотою та ювілейною відзнакою «60 років УПА» Всеукраїнського братства ОУН-УПА ім. Т. Чупринки (2002) та іншими почесними нагородами.

Богдан Павлович успішно співпрацював з іноземними вченими зі Словаччини, Чехії, Болгарії, Німеччини, Іспанії та США в рамках багатьох наукових програм, брав активну участь у міжнародних та вітчизняних генетичних, мікробіологічних, біотехнологічних конгресах, симпозіумах, конференціях. За його безпосереднього керівництва успішно проведено два міжнародні навчальні курси ЮНЕСКО з біотехнології та генетичної інженерії (1990) та з генетики бактерій та стрептоміцетів (1992); підписано ліцензійні угоди з іноземними компаніями на передачу штамів-продуцентів бета-каротину та поліміксину B.

Б.П. Мацелюх багато уваги приділяє науково-педагогічній та науково-організаційні діяльності. За його керівництва успішно захищеного 13 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. Протягом 20 років він викладав курс лекцій з генетики мікроорганізмів та вірусів у Національному університеті ім. Т. Шевченка.

Богдан Павлович був і залишається членом Спецради по захисту дисертацій при Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, членом редколегій журналів «Біополімери і клітина», «Мікробіологічного журналу», «Вісника Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавілова», членом комісії НАН України з організації заходів по збереженню об’єктів, що становлять Національне надбання України, був членом Незалежної комісії з біологічної і генетичної безпеки Ради національної безпеки і оборони України, членом ВАК України, Президентом Українського мікробіологічного товариства, заступником академіка-секретаря і членом бюро Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України.

Крім науки, у Богдана Павловича є ще одне захоплення – поезія. Ним було опубліковано 5 збірників поезії і прози «Двокрила» (2000), «Іде Україна» (2012), «Безодні і вершини» (2016), «Через терни до зірок» (2017) та «Оріон Україна» (2021). 2017 року його було прийнято до лав Національної спілки письменників України. Твори автора захоплюють читачів щирістю й глибиною почуттів, гостротою сприйняття подій минулого й сьогодення, проблем, що хвилюють Україну й усе людство.