Відділ репродукції вірусів

Комплексне структурно-функціональне вивчення білків капсиду аденовірусів (гексону, відростка). Проведені дослідження фізико-хімічних властивостей білків аденовірусу людини 1-го типу та отримані нові фундаментальні знання про особливості локалізації аденовірусних білків в інфікованій клітині, відкриті кілька нових антигенних детермінант гексону і відростка аденовірусу людини 1-го типу, виявлено їхню різну природу (конфірмаційну чи лінійну), орієнтацію, що залежить від просторової організації білків, визначено локалізацію деяких епітопів за допомогою хімічно-синтезованих антигенно активних пептидів, що їх імітують.

• Виявлено суттєві закономірності структурно-функціональної організації гексону аденовірусів на підставі порівняльного аналізу антигенної специфічності й первинної структури білків аденовірусів різних типів, таксономічно віддалених один від одного. Розроблено концепцію імуноінактивації (нейтралізації інфекційності) аденовірусів і вперше створено математичну модель цього процесу, яка визначає внесок у нього антитіл до кількох антигенних детермінант гексону і відростка, а також інтерферону і комплементу.
• В рамках гранту INTAS 94-292 виконана робота з дослідження синтезу та процесінгу  вірусних поліпептидіва аденовірусів типу 4 та 4а. Проведене картування антигенних детермінант гексону та відростку аденовірусу. Визначені молекулярні характеристики клітинних рецепторів з використанням фрагментів гену відростка та гексону.
• Дослідження особливостей експресії геному аденовірусу за продуктивної інфекції в різних клітинних системах, а також під впливом інгібіторів синтезу макромолекул та речовин з антивірусними активностями, перспективних для хіміотерапії. Направлений пошук та дослідження механізмів дії анти аденовірусних речовин у відділі розпочаті 1979 року спільно з д.х.н. Чернецьким В.П. та його учнями к.х.н. Алексеєвою І.В. та Шаламаєм А.С. (Інститут молекулярної біології і генетики НАН України).  Найбільш детально досліджено вплив на репродукцію аденовірусів людини оригінального структурного аналога цитидину (2-β-D-рибофуранозил-5-аміно-1,2,4-триазина-3(2Н)-ОН) – 6-азацитидину. За низької цитотоксичності та високої анти аденовірусної дії препарат запатентовано в якості антивірусного. Встановлено, що його антивірусна активність пов’язана з пригніченням синтезу вірусних ДНК та білків. Досліджено ряд похідних 6-азацитидину та виявлено сполуки з меншою токсичністю та кращою розчинністю. 
• Антиаденовірусна дія виявлена у 6-азауридину – структурного аналогу уридину, синтезованого українськими хіміками.  Досліджена активність похідного цитозинарабінозиду – циклоцитидину та структурного аналога рибавірину – рибамідилу, синтезованого  член-кореспондентом АН Латвії М.Ю. Лідаком. Показано, що рибамідил впливає на утворення функціонально повноцінного гексону та дозрівання аденовіріону.
•  Досліджено антивірусну активність інгібіторів протеолізу – амебну та ε-амінокапронової кислоти. Мішенню іх дії є порушення морфогенезу зрілих інфекційних аденовіріонів, яке викликане порушенням процесінгу попередника внутрішнього поліпептиду (VII). 
• В рамках гранту INTAS 97-31528 спільно з співробітниками Одеського Фізико-хімічного інституту  ім. А.В. Богатського НАН України (д.х.н. В.Є.Кузьміним, к.х.н. А.Г.Артеменко) досліджені антивірусні властивості макроциклічних піридинофанів з використанням 3D і 4D QSAR моделювання, що дозволяє встановити взаємозв’язок між структурою та активністю речовини, а також прогнозувати ефективність сполук відносно вірусів. З використанням QSAR та симплексного представлення були  виявлені активні структури та синтезовані нові аналоги для яких отримані результати антивірусної дії.
• З водного екстракту із цист Артемії співробітниками Інституту південних морів НАН України (д.б.н. І.І.Руднева та к.б.н. Шайда В.Г.) отримано витяжки які запатентовано в якості противірусного засобу з антиаденовірусною і антигерпетичною активностями.

• Розроблено першу вітчизняну імуноферментну тест-систему для діагностики захворювань спричинених вірусом Епштейна-Барр. Отримано антиген, підтверджена його специфічність, створено панелі позитивних і негативних сироваток. Оптимізовано умови проведення імуноферментного аналізу та охарактеризовані параметри специфічності, чутливості та відповідності тест-систем «ІФА-АтВЕБ-стрип».
• В рамках Загальнодержавної (національної) космічної програми України на 2003-2007 рр. досліджували впливу умов модельованої мікрогравітації на аденовірус людини та систему клітина-вірус. Показано перспективність використання аденовірусу в якості моделі для вивчення впливу умов мікрогравітації. Встановлено, що інтактний аденовірус людини здатний тривалий час зберігати інфекційність і репродукуватись в умовах модельованої гравітації.
• В рамках гранту INTAS 011-2382 досліджено вплив вірусу Епштейна-Барр на процеси сигнальної трансдукції у злоякісних В-клітинах, які трансформовані вірусом. Розроблено експериментальні системи вірус-клітина, в яких досліджено вплив вірусних білків на процес СД-95 опосередкованого апоптозу, в умовах препарат індукованого апоптозу. Отримано дані про різний ступінь впливу вірусної інфекції на чутливість клітин  BL-41 та DG-75 до препаратів етопозид та доксорубіцин, які є протипухлинними засобами. Це може бути зумовлено різними механізмами їхньої дії, які так чи інакше обмежують ре плікативний механізм ВЕБ. 

• Створено модель змішаної адено-герпетичної інфекції на популяції суспензійних лімфобластоїдних та моношарових перещеплюваних клітин людини і тварин та досліджено дію  антивірусних препаратів в розроблених моделях. Вперше отримані модельні системи ко-інфікованих культур клітин,  доведена  репродукція вірусів в них та проведений детальний аналіз структурно-функціональної вірус-клітинної взаємодії. Виявлена нами аномальна дія антивірусних речовин, за умови ко-інфікування клітин двома вірусами, вказує на необхідність використання таких методичних прийомів при вивченні перспективних антивірусних речовин. Запропонований підхід дослідження перспективних антивірусних сполук на моделі змішаної вірусної інфекції може мати місце при створенні нових та вивченні активності вже існуючих хіміотерапевтичних препаратів, що можливо допоможе запобіганню розвитку вірусної резистентності до препаратів.
• Розроблені навчально-методичний посібник (Дзюблік І.В., Дяченко Н.С., Рибалко С.Д., Щербинська А.М., Носач Л.М., Вороненко С.Г., Порохницький В.Г.  Посібник з хіміотерапії вірусних інфекцій для лікарів/ за ред. Дзюблік І.В.-К., 2004.-176 с.);  методичні рекомендації з доклінічних досліджень специфічної антивірусної дії лікарських засобів в культурі клітин на моделі аденовірусів (Щербінська А.М., Дяченко Н.С., Рибалко С.Л., Носач Л.Н., Дядюн С.Т., Вринчану Н.О. Вивчення антивірусної дії потенційних лікарських засобів//Методичні рекомендації Міністерства охорони здоров’я, Державного фармакологічного центру.- 2000.- 40 с.); методичні рекомендації (Носач Л.М., Повниця О.Ю. Доклінічне дослідження специфічної антивірусної дії лікарських засобів в культурі клітин на моделі аденовірусу. Методичні рекомендації // Вісник фармакології та фармації. – 2007,  №9.-  С. 52-64).
• Разом з ТОВ “БІОФАРМА ПЛАЗМА” налагоджений випуск специфічних імуноглобулінів проти TORCH-інфекцій (цитомегаловірусу, герпесу 1, 2 та 6 типів, вірусу Епштейна-Барр і хламідій).

• Для потреб діагностики створені імуносенсорні датчики для детекції специфічних антитіл до вірусу Епштейна-Барр, аденовірусу та вірусу простого герпесу в сироватках крові хворих з використанням оптоелектронного приладу «Плазмон-6».
• Досліджена біологічна активність новосинтезованих фторованих сполук  нуклеозидної і нуклеотидної природи. Протиаденовірусну активність виявили речовини на основі хлорозаміщеного фуранового (5-ти членного) циклу,  титр синтезованого de novo вірусу знижувався на >98%. Показано ефективне інгібування репродукції ВПГ-1 похідними триазолів в системі in vitro та in vivo (індекс ефективності становить 100%). Деякі фторовані сполуки мали як полівалентну, так і моноспецифічну дію відносно адено- та герпесвірусів людини та можуть бути прототипами для створення нових етіотропних лікарських препаратів.
• Досліджено дію композитних препаратів, які поєднують в собі властивості біологічно активних матеріалів та наночасток (сполука G29 – фторований 1,2,3-триазин та наночастки ТіО₂ ; офіцинальні препарати  Ганцикловір та Неофлазид).При використанні композитів виявлено підвищення антивірусної дії за використання низьких концентрацій препаратів.
• Досліджено цитотоксичну, віруліцидну та антивірусну дію наночасток оксидів цинку, титану, церію та лантану. Показана їх незначна цитотоксичні дія, висока  віруліцидна дія та здатність до фотоактивації.
• З використанням ітераційний підходу, de novo розроблено молекулу, що має значну спорідненість до чотирьох варіантів SARS-CoV-2 – Wuhan, Omicron, Delta та Cluster 5 (до їх рецептор-зв’язуючого домену S-глікопротеїну, зокрема, до сайту, який безпосередньо бере участь у розпізнаванні людського ACE2. Розроблена молекула має високий потенціал ефективного препарату проти SARS-CoV-2. Будуть проведені подальші дослідження in vitro та in vivo.

Основні напрямки досліджень відділу в 2024 р.

• Вивчення оптимальних схем застосування різних хімічних, природних (класи сполук) і фізичних (УФ-опромінення, озонування) методів впливу на репродукцію вірусу грипу типу А, адено- і герпесвірусів. Перспективи їх комбінованого використання.
• Визначення противірусної активності сполук та ймовірних мішеней дії методами in silico (моделювання молекулярної динаміки та молекулярного докінгу).

• 2020-2024 рр.  Науково-дослідний проект НАН України. №0115U004127  «Закономірності впливу хімічних, природних і фізичних вірус-інактиваторів на біологічні процеси в системі вірус-клітина».
• 2023-2024 рр. НДР «Дослідження антивірусної активності синтезованих сполук in vitro і in vivo проти вірусів грипу, аденовірусу та модельних систем SARS-CoV-2» в рамках проекту НАН України «Прогнозування біоактивності та створення сучасних підходів до синтезу гетероциклічних сполук для потреб фарміндустрії», (програма «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок»).
• 2023-2025 рр. Міжнародний проект НАТО, SPS MYP G6085 «Створення стратегії оцінки та відновлення водних екосистем, що постраждали від війни»            

• IX International Electronic Conference on Medicinal Chemistry, Department of Organic Chemistry, University of Mons-UMONS, November 1-30, 2023 Belgium;
• X International Conference „Bioresources and Viruses“ September 11-13, 2023, Kyiv, Ukraine;
• 8th International Materials Science Conference HighMatTech-2023
  October 2-6, 2023 Kyiv, Ukraine;
• Ukrainian Conference with International Participation “Chemistry, Physics and Technology of surface” October 11-12, 2023 Kyiv Ukraine:
• The International Scientific and Practical Conference “Modern aspects of microbiology, virology, and biotechnology in wartime and post-war period” November 15-16, 2023 Kyiv, Ukraine;
• International research and practice conference “Nanotechnology and Nanomaterials” August 25-27, 2022, Lviv, Ukraine;
• 50^th International School and Conference on the physics of semiconductors “Jaszowiec 2022” June 4-10, 2022 Szczyrk, Poland;
• 2^nd International Research and Practice Conference «Nanoobjects & Nanostructuring» (N&N-2022). September 26-28, 2022 Lviv, Ukraine;
• Ukrainian Conference «Chemistry, physics and technology of surface». October 19-20, 2022 Kyiv, Ukraine;
• The 26th International Electronic Conference on Synthetic Organic Chemistry. November 15-30, 2022, Basel, Switzerland;
• VII International Electronic Conference on Medicinal Chemistry. University of Mons-UMONS, November 1-30, 2021 Belgium;
• 7^th International  Materials Science Conference HighMatTech-2021, Kyiv, Ukraine;
• Conference “Safety and regulation of the engineering nanomaterials”, University LUSOFONA, 2020, Lisbon;
• International Conference on Antiviral Research (ICAR), May 12-15 2019 Baltimore, Maryland, USA;
• 5th International Electronic Conference of Medical Chemistry 1-30 November 2019, Belgium;
• Іnternational biological, agricultural & life science congress November 7-8, 2019, Lviv, Ukraine;
• IX International Conference “Bioresources and viruses”, September 9-11, 2019, Kyiv, Ukraine;
• 3^rd International Conference “SmartBio”, 2-4 May 2019, Kaunas, Lithuania;
• Ukrainian Conference with international Participation “Chemistry , physics and technology of surface” and Workshop “Metal-based biocompatible nanoparticles: synthes and applications”, Kyiv, 2019, Ukraine;
• 6^th Ukrainian congress for cell biology with international representation, 18-21 June 2019, Yaremche, Ukraine;
• Young Scientists conference “Youth and modern problems of microbiology and virology” 12014 November 2019, Kyiv, Ukraine;
• З’їзди товариства мікробіологів України 2000-2019 рр., Україна;

2024

1. Yavorovsky O.P., Riabovol V.M., Zinchenko T.O., Zahornyi M.M., Ragulya A.V., Tyschenko N.I., Povnitsa O.Yu., Artiukh L.O., Zahorodnia S.D., Ostapiv D.D. Comparative toxicological-hygienic assessment, structural-morphological, physicochemical characteristics, and virucidal properties of new nanopowder materials TiO2 and TiO2@Ag. Medicni perspektivi. 2024; 29(1):180-192.https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.1.301212   
2. Zaremba, P., Zaremba, A., Siry, S., Zahorodnia, S. (2024). Antiviral Activity of Low-Molecular-Weight Fluorinated Compounds Against Influenza A (H1N1) Virus. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 86(2), 51-64. https://doi.org/10.15407/microbiolj86.02.051
3. Rybalchenko, N., Hnatiuk Т., Artiukh, L., Naumenko К., Zaremba, P., Demchenko, V., Kokhtych, L., Iurzhenko, M., Rybalchenko, T., Оvsankina V., Dolgoshey, V., Sytnyk, I., & Marynin, A. (2024). Antimicrobial and Antiviral Activity of Nanocomposites Based on Polyelectrolyte Complexes with Silver Nanoparticles. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 86(2), 36-50. https://doi.org/10.15407/microbiolj86.02.036
4. Tkachuk, N., & Zelena, L. (2024). Microbiological indicators of the biofilms microparticles of quartz sand and polypropylene after short-term exposure in soil. Biofouling, 1–12. https://doi.org/10.1080/08927014.2024.2406340
5. Balko, O. B., Zelena, L. B., Balko, O. I., Bobyr, N. A., Voitsekhovsky, V. G., & Avdeeva, L. V. (2024). Phenotypic and Genotypic Criteria for the Screening of Highly Active S-Type Pyocins Pseudomonas aeruginosa Producers. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 86(1), 39-50. DOI: https://doi.org/10.15407/microbiolj86.01.039
6. Pidkurhanna, O.H., Zelena, L.B. & Shulha, S.M. Creation of Heme and Hemoglobin Producers Based on Microorganisms. Cytol. Genet. 58, 300–311 (2024). https://doi.org/10.3103/S009545272404008X
7. Tkachuk, N.; Zelena, L. Mechanisms of Biodeterioration of Structural Materials by Streptomyces spp.: A Review. Eng. Proc. 2024, 67, 12. https://doi.org/10.3390/engproc2024067012
8. Демченко, В. Л., Загородня, С. Д., Рибальченко, Н. П., Артюх, Л. О., Заремба, П. Ю., Юрженко, М. В., Ситник, І. О., Овсянкіна, В. О., Неймаш, В. Б. (2024). Полімерні гелеві матеріали на основі полівінілового спирту і наночастинок срібла. [Polymer gel materials based on polyvinyl alcohol and silver nanoparticles]. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (3), 83–92. https://doi.org/10.20535/2617-9741.3.2024.312424

2023

1. Zaremba A, Zaremba P, Zahorodnia S. De novo designed inhibitor has high affinity to four variants of the RBD of S-glycoprotein of SARS-CoV-2 – an in silico study. Journal of Biomolecular Structure and Dynamics. 2023; 41 (19), 9389-9397. https://doi.org/10.1080/07391102.2022.2141886 
2. Naumenko K, Zahorodnia S, Pop CV, Rizun N. Antiviral activity of silver nanoparticles against the influenza A virus. Journal of Virus Eradication. 2023; 9(2),100330.https://doi.org/10.1016/j.jve.2023.100330
3. Povnitsa OY, Zahorodnia SD, Artiukh LO, Zahornyi MM, Ievtushenko AI. Photodynamic Treatment of Titanium Dioxide Nanoparticles is a Convenient Method of Adenoviral Inactivation. Microbiological journal. 2023; 85(3): 61—69. https://doi.org/10.15407/microbiolj85.03.061  
4. Zaremba P, Zaremba A, Naumenko K, Yelipashev M, Zahorodnia S. In vitro and in silico studies of the antiviral activity of polyhydrated fullerenes against influenza A (H1N1) virus. Sci Rep. 2023;13: 10879. https://doi.org/10.1038/s41598-023-38128-3
5. Karpyna V, Myroniuk L, Myroniuk D, Bugaiova M, Petrosian L, Bykov O, Olifan O,  Strelchuk V, Kolomys O, Romanyuk V, Naumenko K, Artiukh L, Povnitsa O, Zahorodnia S, Ievtushenko A. Photocatalysis and optical properties of ZnO nanostructures grown on Si, Au/Si and Ag/Si wafers by the MOCVD method. Chemistry, physics and surface technology. 2023;14(1): 83-92. https://doi.org/10.15407/hftp14.01.083
6. Zaremba AA, Zaremba PY, Zahorodnia SD. In silico study of HASDI (high-affinity selective DNA intercalator) as a new agent capable of highly selective recognition of the DNA sequence. Sci Rep. 2023;13: 5395. https://doi.org/10.1038/s41598-023-32595-4                                                         
7. Zahornyi MM, Lavrynenko OM, Pavlenko OYu, Povnitsa OYu, Artiukh LO, Naumenko KS, Zahorodnia SD, Ievtushenko AI.The antiviral activity of cerium and lanthanum nanooxides modified with silver. Chemistry, physics and surface technology. 2023; 14(2): 262-272. https://doi.org/10.15407/hftp14.02.262
8. Iatsenko A, Sych O, Synytsia A, Zaremba P,  Zahorodnia S, Nikolenko A, Tomila T, Bykov O. Structure and properties of biogenic hydroxyapatite bioceramics modified by graphene-like structures. Appl Nanosci.  2023; 13: 7477–7483. https://doi.org/10.1007/s13204-023-02927-x
9. Chumakov V,  Ostryzhnyi M,  Kharchenko O,  Naumenko K,  Zagorodnya S, Muraveinyk V,  Tarasevich A. Antiviral Efficiency of Pulse UV Sterilization. Research Advances in Microbiology and Biotechnology 2023;  6: 128-141. https://doi.org/10.9734/bpi/ramb/v6/5542C
10. Ievtushenko A, Dzhagan V, Khyzhun O, Baibara O, Bykov O, Zahornyi M, Yukhymchuk V, Valakh M, Zahn DRT, Naumenko K Zaremba, P, Zagorodnya S. The effect of Ag doping on the structure, optical, and electronic properties of ZnO nanostructures deposited by atmospheric pressure MOCVD on Ag/Si substrates. Semiconductor Science and Technology. 2023; 38(7): 075008. https://doi.org/10.1088/1361-6641/acd6b2
11. Yavorovsky OP, Riabovol VM, Zinchenko TO, Zahornyi MM, Ragulya AV, Lavrynenko OM, Povnitsa OYu. The impact of silver nanoparticle modification on the structure, photoactive, toxicological, and virucidal properties of anatase for use in biology and medicine. The world of medicine and biology. 2023; 4 (86): 181-186.      https://doi.org/10 26724/2079-8334-2023-4-86-181-186
12. Demchenko VL, Goncharenko LA, Riabov SV, Rybalchenko NP, Hnatiuk TT, Mozhaeva LL, Zaremba PYu, Naumenko KS, Artiukh LO, Zahorodnia SD, Rybalchenko TV, Kokhtych LM. Formation of silver-containing films based on polyelectrolyte complexes by sputtering deposition and their antimicrobial and antiviral activity. Polymer journal. 2023; 45(2): 135-143.  https://doi.org/10.15407/polymerj.45.02.135

2022

1. Artiukh L, Povnitsa O, Zagorodnia S, Pop CV, Rizun N. Effect of coated silver nanoparticles on cancerous us healthy cells. Journal of Toxicology. 2022; (2):1-8. https://doi.org/10.1155/2022/1519104
2. Povnitsa O, Bilyavska L, Pankivska Yu, Likhanov A, Dorovskyh A, Lysenko V, Lokshin M, Zahorodnia S.  In vitro antiviral activity of leaf extracts Plantago major, Plantago lanceolate, Rubua idaeus. Microbiological journal. 2022; 84(1): 44-56.  https://doi.org:10.15407/microbiolj84.01.044
3. Zahorodnia SD, Naumenko KS, Zaichenko OV, Zaremba PYu, Baranova GV, Holovan AV. Effect of metal nanoparticles on ebv-associated cell culture. Microbiological Journal. 2022; 84(5): 30. https://10.15407/microbiolj84.05.030
4. Chaika M, Zahorodnya S, Naumenko K, Pankivska Yu, Povnitsa O, Mukha Yu, Vityuk N, Dorovskih A, Lokshyn M, Lysenko V, Losovski V, Rusinchuk N. Virus deformation or destruction:size-dependence of antiviral and virulicidal activities of gold nanoparticles. Advances in Natural Sciences: Nanoscience and Nanotechnology. 2022; 13(3): 035008  DOI: 10.1088/2043-6262/ac879a
5. Zaremba AA, Zaremba PY, Muchnyk FV, Baranova GV, Zahorodnia SD. In silico Identification of a Viral Surface Glycoprotein Site Suitable for the Development of Low Molecular Weight Inhibitors for Various Variants of the SARS-CoV-2. Microbiological Journal. 2022; 84 (1): 34-43. https://doi.org/10.15407/microbiolj84.05.030
6. Artiukh L, Povnitsa O, Shermolovich Y, Siry S, Zahorodnia S. The Antiviral Activity of Trifluoromethylthiolane Derivatives. Chem. Proc. 2022; 12: 41. https://doi.org/10.3390/ecsoc-26-13643
7. Demchenko V, Mamunya I, Kobylinskyi S, Riabov S, Naumenko K, Zahorodnia S, Povnitsa O, Rybalchenko N, Iurzhenko M, Adamus G, Kowalczuk M. Structure-morphology-antimicrobial and antiviral activity relationship in silver-containing nanocomposites based on polylactide. Molecules. 2022; 27: 3769. https://doi.org:103390/molecules27123769/
8. Lavrynenko OM, Zahornyi MM, Vember VV, Pavlenko OYu, Lobunets TF, Kolomys OF, Povnitsa OYu, Biliavska LO, Naumenko KS, Zahorodnia SD, Garmasheva IL. Nanocomposites based on cerium, lanthanum, and titanium oxides doped with silver for biomedical application. Condesed matter Physics, 2022; 7. https://doi.org:/10.3390/
9. Demchenko V, Iurzhenko M, Naumenko K, Kobylinskyiі S, Riabov S, Demchenko O, Zahorodnia S, Rybalchenko N, Hnatiuk T, Rybalchenko T, Kowalczuk M, Adamus G. Green Synthesis of Silver-Containing Biomaterials with Effective Antimicrobial and Antiviral Activity. 2022 IEEE 12th International Conference Nanomaterials: Applications & Properties (NAP), Krakow, Poland, 2022; 1-6. https://10.1109/NAP55339.2022.9934471
10. Synytsia A, Zaremba P, Zahorodnia S, Sych O, Babutina T, Kondratenko I. Biogenic hydroxyapatite-based composites modified by magnetite and chitosan: bioresorption in physiological solution and cytotoxicity. Funct. Mater. 2022; 29(4): 506. https://doi.org/10.15407/fm29.04.506
11. Kowalczuk M, Demchenko V, Kobylinskyi S, Iurzhenko M, Riabov S, Vashchuk A, Rybalchenko N, Zahorodnia S, Naumenko K, Demchenko O, Adamus G. Nanocomposites based on polylactide and silver nanoparticles and their antimicrobial and antiviral applications. Reactive and Functional Polymers. 2022; 170: 105096. https://doi.org/10.1016/j.reactfunctpolym.2021.105096
12. Zaremba A, Zaremba P, Budzanivska I, Zahorodnia S. Patterns of the influence of vaccination on the dynamics of different SARS-CoV-2 variants spread. Two-year analysis. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. 2022; 2(89): 39-45.  https://doi.org/10.17721/1728.2748.2022.89.39-45
13. Zaremba AA, Zaremba PY, Platonov MO. De novo designed EBAI as a potential inhibitor of the viral protein BHRF1. Research in silico. Journal of Biomolecular Structure and Dynamics. 2022; 41(8): 3680-3685,  https://doi.org/10.1080/07391102.2022.2053746

2021

1. Povnitsa OYu, Biliavska LO, Pankivska YuB, Zagorodnya SD, Borshchevskaya MI. Anti-Adenovirus Activity of the Medical Intranasal Drug Nazoferon. Mikrobiol. Zhurnal. 2021; 83(2):73-81. https://doi.org/10.15407/microbiolj83.02.073
2. Zahornyi MM, Tyschenko NI, Lobunets TF, Kolomys OF, Strelchuk VV, Naumenko KS,   Biliavska LO,. Zahorodnia SD, Lavrynenko OM, Ievtushenko  AI.  The Ag Influence on the Surface States of TiO₂, Optical Activity and Its Cytotoxicity//Journal of Nano- and Electronic Physics. 2021; 13(6): 06009(5рр). https://doi.org/10.21272/jnep.13(6).06009
3. Sinelnikov S, Orel L, Kobrina L, Boiko V, Riabov S, Shtompel V, Povnitsa O, Zagorodnya S. Polymer matrices on the basis of polacrylamid and b-cyclodextrin-containing pseudorotaxane for prolonged drug release: Synthesis and properties.Journal of Applied Polymer Science. 2021; 138(23):50554.  https://doi.org/10.1002/app.50554
4. Chumakov V,  Ostryzhnyi M, Kharchenko O, Naumenko K, Zagorodnya S, Muraveinyk V, Tarasevich A. Pulse VV sterilization of viral infection. Euliver: Microbes and Microbial Techniques.2021; 8(2): 001

2020

1. Zagorodnya S, Naumenko K, Golovan A. Prediction of Biological Activity of Triazoles Derivatives. Mikrobiol.Zhurnal. 2020; 82(1): 51-61. https://doi.org/10.15407/microbiolj82.01.051
2. Загородня CД, Головань АВ, Науменко КС, Мучник ФВ, Баранова ГВ, Зелена ЛБ. Антивірусна активність екстрактів з диких трав проти вірусу Епштейна-Барр та індукція апоптозу у вірус Епштейна-Барр-позитивних лімфобластоїдних клітинах. Мікробіологічний журнал. 2020;82(4): 71-79. https://doi.org/10.15407/microbiolj82.04.071
3. Chumakov V,  Ostryzhnyi M, Kharchenko O, Naumenko K, Zagorodnya S, Muraveinyk V, Tarasevich A. Experimental investigation of pulse sterilization of viral infection// bioRxiv preprint 2020. doi: https://doi.org/10.1101/2020.12.16.423002
4. Stasevich MV, Zvarich VI, Novikov VP, Zagorodnyaya SD, Povnitsa OYu, Chaika MA, Nesterkina MV, Kravchenko IA, Druzhilovskii DS, Poroikov VV. 9,10-Anthraquinone Dithiocarbamates as Potential Pharmaceutical Substances with Pleiotropic Actions: Computerized Prediction of Biological Activity and Experimental Validation. Pharmaceutical Chemistry Journal 2020; 53: 905-913. https://doi.org/10.1007/s11094-020-02098-x
5. Костюкевич КВ, Христосенко Р В, Загородня С Д, Костюкевич СО, Коптюх АА, Крючин АА, Олексенко ПФ. Молекулярна діагностика на основі кутової спектроскопії поверхневих плазмонів. Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2020; 22(3): 14-30.

1. Дяченко Н.С. Аденовирусы. Киев: Наук. думка, 1974.157с.
2. Дяченко С.С., Синяк К.М., Дяченко Н.С. Патогенні віруси людини. Київ: Здоров’я, 1974. 408с.
3. Дяченко Н.С.  Пассивная гемагглютинация и ее применение в вирусологии.  Киев: Наук. Думка, 1979. 148 с.
4. Дяченко С.С., Синяк К.М., Дяченко Н.С. Патогенные вирусы человека. – Киев: Здоров’я, 1980. 448 с
5. Носач Л.Н., Дяченко Н.С. Цитопатология аденовирусной инфекции. – Киев: Наук. думка, 1982.124 с. Djačenko S.S., Sinjak K.M., Djačenko N.S. Patogenni viry člověka .-Praha: Avicenum, 1983. 382 p.
6. Дяченко Н., Нас И., Беренчи Д., Носач Л., Ванцак Н., Тарасишин Л., Адам Е.  Аденовирус, клетка, организм. Киев: Наук. думка, 1988. 232 с.
7. Шермолович Ю.Г., Гудзь А.П., Загородняя С.Д. Новые фторсодержащие аналоги нуклеозидов как перспективные противовирусные соединения / Монография «Фундаментальные проблемы создания новых веществ и материалов химического производства», (ISВN 978-966-360-320-9) «Академпериодика» Киев, 2016. – с. 256-264.

1. Патент на корисну модель UA № 27400 “4-(N-бензил)амінокарбоніл-1-метилпіридиній йодид (АМІЗОН) – інгібітор вірусу Епштейна-Барр” Нестерова Н.В., Загородня С.Д., Даниленко В.П., Бухтіарова Т.А., Баранова Г.В., Бобкова Л.С., Рибалко С.Л. – 2007.
2. Патент України на винахід №87251 «Застосування водного екстракту із цист Артемії як противірусного засобу з антиаденовірусною і антигерпетичною активностями» Руднева І.І., Шайда В.Г., Носач Л.М., Повниця О.Ю. – 2009.
3. Патент на корисну модель UA № 51125 “Імуносенсорна тест-система на основі поверхневого плазмонного резонансу для виявлення антитіл проти вірусу Епштейна-Барр” Нестерова Н.В., Загородня С.Д., Баранова Г.В., Головань А.В., Ушенін Ю.В., Христосенко Р.В. – 2010.
4. Патент на корисну модель UA № 46973 “Імуносенсорна тест-система для виявлення в сироватках крові антитіл проти аденовірусів людини” Нестерова Н.В., Носач Л. М.,   Повниця О. Ю., Загородня С. Д., Баранова Г. В., Головань А. В., Ушенін Ю. В., Христосенко Р. В. – 2010.
5. Патент на корисну модель UA № 68403 «2-β-Д-рибофуринозил-5-актино-1,2,4-триазин-3(2Н)-ОН (6-Азицитидин) як інгібітор вірусу Епштейна-Барр» Нестерова Н.В., Загородня С.Д., Головань А.В, Баранова Г.В, Алексеєва І.В., Пальчиковська Л.І. – 2012.
6. Патент на корисну модель UA № 93023 «2-(3-хлоротетрагідрофуран-2-іл)-4-тозил-5-(трифторометил)-2Н-1,2,3-триазол» Білявська Л.О., Повниця О.Ю., Шермолович Ю.Г., Гудзь Г.П., Нестерова Н.В. – 2014.
7. Патент на корисну модель UA 124140 «Імуносенсорна тест-система на основі поверхневого плазмонного резонансу для виявлення антитіл проти вірусу простого герпесу» Головань А.В. Загородня С.Д, Баранова Г.В., Затовська Т.В. –2018.
8. Патент України на винахід UA 122431 «Застосування натрієвої солі 2,2,3,3-тетрафторпропантіоїл -L-фенілалаіну як противірусного засобу, активного відносно вірусу простого герпесу 1 типу» Білявська Л.О., Повниця О.Ю., Паньківська Ю.Б., Шермолович Ю.Г., Пікун Н.В., Загородня С.Д.- 2020.

2008 р. Відзнака Національної академії наук України для молодих учених “Талант. Натхнення. Праця” (Загородня С.Д.)

2008 р. Почесна грамота Президії Національної академії наук України (Нестерова Н.В.)

2015 рік- Премія НАН України (Білявська Л.О., Головань А.В.)

2017 рік- Грант Президента України (Білявська Л.О.)

2019 рік – Премія Президента України для молодих вчених (Білявська Л.О., Науменко К.С.)

2019 рік-Премія Київського міського голови (Білявська Л.О.)

2019 рік-Призове місце у фіналі конкурсу інноваційних розробок “Сходи в Майбутнє: відзнака молодих науковців у сфері охорони здоров’я та фармацевтики”(Білявська Л.О., Паньківська Ю.Б.)

2023 рік – Премія Верховної Ради України молодим ученим (Артюх Л.О., Науменко К.С., Засуха С.В.)