Відділ фізіології промислових мікроорганізмів - ІМВ НАН України 🇺🇦

На сьогодні під керівництвом д. б. н., професора, академіка НАН України В.С. Підгорського у відділі фізіології промислових мікроорганізмів працюють доктори наук: О.М. Громозова, М.О. Фоміна кандидати наук: Т.В. Бабіч, О.М. Василюк, І.Л. Гармашева, Т.М. Головач, І.О. Грецький, Л.Б. Зелена, О.Г. Кістень, Т.М. Ногіна, Г.Ф. Смирнова, Л.А. Хоменко, О.Д. Янєва; головний технолог – С.О. Скроцький; провідні інженери: К.І. Гетьман, Т.Л. Качур і Л.Т. Олещенко

НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Фізіологія та пробіотичні властивості молочнокислих бактерій та біфідобактерій 

2. Наукові основи мікробної біоремедіації (детальніше):

• Еколого-таксономічні дослідження вуглеводнеокиснювальних штамів актинобактерій, біоремедіація забруднених нафтою та нафтопродуктами середовищ, детоксикація фармполютантів ароматичної природи
• Бактеріальна трансформація неорганічних ксенобіотиків (металів та неметалів), процеси біовилуговування та біосорбції
• Мікоремедіація середовища від металічних забруднювачів

3. Бацилярні лектини та їх застосування як ефективних антивірусних препаратів 

4. Вплив неіонізуючого електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону та геогеліокосмічних факторів на модельні мікроорганізми

5. Біологічні властивості, систематика, екологія та практичне застосування дріжджів

Історична довідка

Відділ фізіології промислових мікроорганізмів був створений в 1929 році. Протягом цього часу відділом керували канд.с.-г.наук М.Л. Непомняща (1929-1952 р.р), д. б. н. Г.М. Френкель (1952-1959 рр.). З 1960 по 1988 р. відділом завідував член-кореспондент АН України, професор Є.I. Квасніков – відомий вчений, талановитий педагог і організатор біологічної науки.

Наукова робота

НАШІ РОЗРОБКИ

ЛЕКТИВІР

ЛАКТИН

БОВІЛАКТ

ЛАКТОСАН

ЕКОЛАН-М

ГЕРОЛАКТ

ЛІТОСИЛ

КОЛЕКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ

Лабораторії відділу є кураторами підколекцій дріжджів, молочнокислих бактерій та актинобактерій, які включені до Української колекції мікроорганізмів (УКМ) Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Згідно Постанови Кабінету міністрів України № 527 від 01.04.1999 р. Колекція Інституту віднесена до об’єктів Національного надбання України.

ДЕПОЗИТАРІЙ МІКРООРГАНІЗМІВ

На базі відділу створено Депозитарій мікроорганізмів, який є єдиним в Україні, що гарантує державне зберігання непатогенних інноваційних мікроорганізмів згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів” (№705 від 12.10.94).

З 2002 року у відділі стажуються десятки студентів із різних країн світу в рамках програми IAESTE Ukraine (http://www.iaeste.org.ua)

ПОТОЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Фізіологія та пробіотичні властивості молочнокислих бактерій та біфідобактерій Вперше запропоновано екологічні підходи в систематиці молочнокислих бактерій з використанням таксономічних і молекулярно-генетичних методів ідентифікації. Виявлено вплив середовища виділення на фізіолого-біохімічні властивості лактобацил, ентерококів, лактококів, біфідобактерій.

   Розроблено універсальні праймери до їх геномної ДНК. Підтверджена гетерогенність гену 16S рРНК деяких видів молочнокислих бактерій і біфідобактерій. На основі ПЛР створена експрес-система для ідентифікації промислово важливих штамів. Виявлено штам лактобацил – продуцент специфічної бактеріоциноподібної речовини, що кодується хромосомними генами. На основі ПЛР-аналізу з праймерами, специфічними до трьох найбільш поширених генів, виявлено наявність ентероцинів А, В і Р і їх експресію в пробіотичних штамах ентерококів. ПЛР скринінг серед колекції біфідобактерій виявив у деяких штамів наявність гена β-фруктофуранозидази, що дозволяє використовувати фруктоолігосахариди в якості єдиного джерела вуглеводного живлення.
   Отримано тейхоєві кислоти з цілих клітин промислово важливих штамів лактобацил із застосуванням модифікованого методу їх екстракції. Методами інфрачервоної спектроскопії та ядерного магнітного резонансу встановлено склад тейхоєвих кислот і структурні відмінності досліджуваних полімерів. Вивчена адгезивна активність молочнокислих бактерій і біфідобактерій до букальних і вагінальних епітеліоцитів людини. Показано, що обробка букального епітелію тейхоєвими кислотами лактобацил знижує їх адгезію. Встановлений дозозалежний стимулюючий ефект тейхоєвих кислот пробіотичних штамів лактобацил на імунну систему лабораторних тварин.
   Виявлена адгезивна активність молочнокислих бактерій і біфідобактерій не залежить від ступеня гідрофобності клітинної поверхні бактерій та їх аутоаггрегаціі.
    Створена колекція штамів молочнокислих бактерій і біфідобактерій, ізольованих з різних еконіш – травний тракт людей різних вікових груп (діти, дорослі, довгожителі), лактобактерії, виділені від жінок, хворих на остеопороз. В колекції представлені види, що мешкають в організмі холоднокровних і теплокровних тварин (ссавці, птахи, риби, дельфіни, бджоли), а також виділені з епіфітної мікрофлори і традиційних кисломолочних продуктів. Селекціоновані пробіотичні штами для продуктів функціонального харчування.
    Проведено підбір оптимальних умов культивування для підвищення продукції окремих екзометаболітів, відпрацьовано підходи до їх виділення та очистки. Розроблено нові підходи до синтезу нанокомпозитів з використанням як відновника і стабілізатора наночасток металів екзополісахаридів, що продукуються біологічно активними штамами молочнокислих бактерій різних таксономічних груп.

2. Наукові основи мікробної біоремедіації.

Еколого-таксономічні дослідження вуглеводнеокиснювальних штамів актинобактерій, біоремедіація забруднених нафтою та нафтопродуктами середовищ, детоксикація фармполютантів ароматичної природи.

   На основі дослідження біотехнологічного потенціалу колекційних та ізольованих із техногеннозабруднених еконіш вуглеводнеокиснювальних актинобактерій відібрано найбільш активні штами – деструктори нафти та нафтопродуктів, які належать до видів Dietzia marisGordonia rubripertinctа та Rhodococcus erythropolis. Встановлено їх здатність до деструкції вуглеводнів (зокрема найбільш важкоокиснювальних фракцій нафти – нафтових олив і різних марок мінеральних моторних олив) в мікроаеробних умовах, широкому діапазоні рН, температури і мінералізації середовища. Показано, що чутливість актинобактерій до високих концентрацій моторних олив корелює з присутністю і кількістю в них дітіофосфату цинку – основного токсичного компоненту цих мастильних матеріалів. Серед важких металів, що входять до складу олив, найбільш токсичними для досліджених штамів виявилися іони міді, алюмінію та цинку. Встановлено, що основними механізмами адаптації актинобактерій до засвоєння вуглеводнів є значне підвищення гідрофобності клітинної стінки і синтез біогенних поверхнево активних речовин (біоПАР), які проявляють емульгувальні властивості та утворюють стійкі емульсії типу «олія/вода». З’ясовано, що у складі біоПАР актинобактерій переважають мономіколати і диміколати трегалози, які є основними гліколіпідними компонентами клітинних стінок досліджених мікроорганізмів. На основі найбільш активних вуглеводнеокиснювальних штамів актинобактерій, іммобілізованих на нафтопоглинальному сорбенті, створено високоефективний екологічно безпечний біопрепарат «Еколан-М» для очищення довкілля від нафти і нафтопродуктів.
  Виявлено здатність вуглеводнеокиснювальних штамів актинобактерій до біотрансформації фармацевтичних відходів, що містять фенольний гідроксил, відібрано активні штами – деструктори ацетамінофену, визначено шляхи його біотрансформації, проміжні і кінцеві продукти біодеструкції та встановлено їх екологічну безпечність.

    Бактеріальна трансформація неорганічних ксенобіотиків (металів та неметалів), процеси біовилуговування та біосорбції Актуальність застосування мікробної ремедіації металовмісних стоків наприклад, гальванічних, постійно зростає, адже собівартість очистки у такій спосіб нижча за хімічний у 48 разів, електрохімічний – у 73 рази, йонообмінний – у 112 разів, гіперультрафільтраційного – у 187 разів. Для деяких хімічних сполук (наприклад, кисневих сполук хлору, які широко використовуються більш ніж у 150 галузях виробництва) біологічний спосіб є єдино можливим способом знешкодження. Солі хлорної та хлорноватої кислот – хлорати і перхлорати, хромати та сполуки інших важких металів є також основними токсичними компонентами твердого ракетного палива та інших вибухових та запальних сумішей.
   Проведена робота показала, що бактерії, що знешкоджують неорганічні ксенобіотики, широко розповсюджені в природних та техногенних субстратах, незалежно від рівня їх забруднення. Були відібрані активні штами хромат-, хлорат, перхлорат редукторів. Найактивніші штами були віднесені до видів Aerococcus dechloraticansAcinetobacter thermotoleranticusAeromonas dechromaticaPseudomonas putida, оптимізовані умови вирощування (джерела вуглецю, pH, Eh, t◦), а також умови для максимального знешкодження неорганічних кисеньвмісних аніонів (НКВА) досліджена фізіологія росту цих мікроорганізмів у періодичному та проточному режимах культивування. Це дало змогу створити промислові технології знешкодження цих забруднюючих речовин.
   Також було ізольовано бактерії, що можуть значно підвищувати в обробленій руді концентрацію рідкоземельних металів, сорбувати із середовища сполуки радіоактивних елементів, міді, срібла. Подальше дослідження може стати основою вітчизняної біотехнологічної видобувної промисловості.

Мікоремедіація середовища від металічних забруднювачів У відділі існує багаторічний досвід досліджень у галузі геомікології, які сфокусовані на біогеохімічній активності міцеліальних грибів і дріжджів та трансформації металів та мінералів грибами у мікоризосфері та літосфері в природних та техногенних умовах з метою їх застосування для мікоремедіації. На основі цих досліджень були розроблені принципово нові природоохоронні біотехнології для біоремедіації середовища від токсичних металів та радіонуклідів: застосування комбінованих біомінеральних сорбентів на основі мікроміцетів і глинистих мінералів та спосіб знешкодження поверхонь цементних бар‘єрних будматеріалів від металічних радіоактивних забруднювачів (WO 2011121291 A1).

3. Бацилярні лектини та їх застосування як ефективних антивірусних препаратів Всебічне вивчення лектинів сапрофітних мікроорганізмів, в більшій мірі позаклітинних лектинів бактерій роду Bаcillus, дозволило встановити фізіологічні особливості росту продуцентів та утворення ними лектинів, здійснити спрямований синтез цих речовин. Розроблено технологію одержання препаратів лектинів та їх ізоформ. З’ясовано вуглеводзв’язуючі, гемаглютинуючі, фізико-хімічні та медико-біологічні властивості цих біополімерів. Однією з базових характеристик даних лектинів є їхня спорідненість до сіалових кислот. Вони здатні розпізнавати не тільки кількість сіалових кислот, їхні типи, форми і зв’язки, але й певні сіаловмісні олігосахаридні структури на поверхні клітин. Сіалоспецифічні лектини бацил діють з використанням різних механізмів. Прямий механізм дії даних лектинів базується на блокуванні поверхневих сіаловмісних рецепторів клітин і вірусів. Непрямий механізм їхньої дії опосередкований рецепторами клітинних мембран і призводить до активації природних захисних функцій організму. Різні ізоформи лектинів бацил чинять регуляторний вплив на внутрішньоклітинному рівні, де їх мішенями можуть слугувати процеси репарації, реплікації та транскрипції. Такий складний механізм дії бацилярних лектинів слугує основою широкого спектру їхньої біологічної активності. Вони є індукторами синтезу альфа- і гама-інтерферону, проявляють виражені імуномодулюючі, протипухлинні та антивірусні властивості. Лектини повністю блокують поверхневі сіаловмісні рецептори вірусів грипу, герпесу, гепатиту С та ВІЛ, які грають ключову роль в розпізнаванні вірусами клітин-мішеней та ініціації інфекційного процесу, і, таким чином, попереджають їхню подальшу адсорбцію, репродукцію та виникнення захворювання.

   Запропоновано можливі сфери застосування лектинів бацил як цінних хіміко-аналітичних і діагностичних реагентів та лікувально-профілактичних засобів. Розроблена технологія отримання гама-інтерферону для профілактики та лікування сільськогосподарських тварин з використанням в якості індуктора його синтезу бактеріального лектину. Проведено конструювання комплексних препаратів бацилярних лектинів з гетероциклічними біс-аддуктами як оригінальних протипухлинних лікарських засобів. На основі лектину сапрофітного штаму B. subtilis ІМВ В-7014 створено препарат «ЛЕКТИВІР» для лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусами герпесу 1 і 2 типів. Субстанцію бактерійного лектину та препарат «ЛЕКТИВІР» зареєстровано МОЗ України.

4. Вплив неіонізуючого електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону та геогеліокосмічних факторів на модельні мікроорганізми

     На прикладі дріжджів Saccharomyces cerevisiae та Shizosaccharomyces pombe, що є визнаними моделями для досліджень еукаріотичних організмів, встановлено, що під впливом неіонізуючого електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону спостерігаються зміни на популяційному, клітинному та молекулярно-генетичному рівнях. Зокрема, після опромінення відмічено ефект неспецифічної резистентності клітин у тому числі і до антибіотиків. Висловлено припущення щодо можливої ролі антропогенних неіонізуючих електромагнітних випромінювань у зростанні явища антибіотикорезистентності.
   У співавторстві з вченими Інституту радіофізики і електроніки НАН України розроблено і створено експериментальний зразок біосенсорного приладу для оцінки біологічної дії неіонізуючого електромагнітного випромінювання. Вивчається можливість використання люмінесцентних бактерій Photobacterium phosphoreum у біосенсорній системі детектування біологічної дії електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону.
     Проводяться дослідження фізіолого-біохімічних особливостей мікроорганізмів в умовах зміни космічної погоди. Особлива увага приділяється участі неорганічних поліфосфатів в рецепції геліо- та геофізичних сигналів. Створена унікальна база даних щоденного моніторингу реакції метахромазії поліфосфатвмісних волютинових гранул S. cerevisiae з 2002 р., що свідчить про активність мікроорганізмів у різні періоди сонячної активності.  

 5. Біологічні властивості, систематика, екологія та практичне застосування дріжджів.

    Відділ є традиційно провідним у країні в галузі вивчення біології, екології, систематики та практичного застосування дріжджів. На разі тривають дослідження біорізноманіття та біологічних властивостей дріжджів, що виділені з автентичних українських продуктів харчування та інших джерел, з метою пошуку дріжджових культур з пробіотичним потенціалом та продуцентів корисних сполук та продуктів. З молочних продуктів домашнього приготування та ШКТ довгожителів Карпат було виділено більше 100 дріжджових культур, біля 20% з яких проявляють антагоністичну активність проти бактеріальних збудників хвороб людини. Виявлені штами – продуценти природного ароматизатора – 2-фенілетанолу – серед дріжджів родів Saccharomyces та Kluyveromyces. Встановлений максимальний рівень продукування 2-фенілетанолу у дріжджів. Знайдені активні штами –сорбенти іонів міді, свинцю та шестивалентного хрому, які відносяться до Rhodotorula mucilaginosa, R. aurantiaca, Williopsis californicaCandida kruseiSaccharomyces cerevisiaeCryptococcus sp. З’ясовано, що ці штами є стійкими до високих концентрацій іонів важких металів (до 500 мг/л) у розчині.
    160 штамів дріжджів було ізольовано з поверхні квітів різних квіткових рослин. Переважна кількість ізольованих дріжджів проявляли осмотолерантні властивості, ліполітичну активність, здатність до асиміляції сорбози та поверхневу активність. Штами дріжджів Candida gropengiesseri 79а та Candida bombicola 156а синтезували біосурфактанти гліколіпідної природи, які проявляли слабку антимікробну активність відносно грам-позитивних бактерій

Публікації

1. Підгорський В.С., Коваленко Е.О., Карпова І.С., Сащук О.В., Корецька Н.В., Гетьман К.І. Вплив генотипу мутантів Bacillus subtilis на синтез лектинів з використанням різних джерел вуглецю // Доповіді НАНУ. – 2009. – № 3. – С.176-181. 
2. Mameeva O.G. and Podgorsky V.S. Cr (VI) ion uptake by yeast S. cerevisiae UCM Y-1968 and its protoplasts // Advanced Materials Research. – 2009. – Vols. 71-73. – P. 593-596  
3. Voychuk S.I., Gromozova E.N., Sadovskiy M.G. The model of fungal population dynamics affected by nystatin // Int J Quant Chem. – 2010. – Vol. 110, Issue 1. – P: 242-251.  
4. Гармашева И.Л., Коваленко Н.К. Методы идентификации и таксономия энтерококков // Мікробіол. журн.- 2010.- Т. 72, № 5.- C. 49-58 
5. Ногіна Т.М., Хоменко Л.А., Підгорський В.С. Деструкція моторних олив актинобактеріями// Микробиол. журн. – 2010 – Т.72, №4. – С.16-22. 
6. Підгорський В.С., Коваленко Е.О., Карпова І.С., Сащук О.В., Гетьман К.І. Cтруктурна характеристика позаклітинного лектину сапрофітної культури Bacillus subtilis ІМВ В-7014 // Доповіді НАНУ. – 2010. – № 9. – С.143-149.  
7. Ianieva O.D., G.F. Smirnova,V.S. Pidgorsky. Accumulation and efflux of copper and cadmium ions by Pseudomonas aeruginosa strains// Мікробіологія і біотехнологія. – 2010. – № 2. – С. 22-29.  
8. Mameeva O.G., Ostapchuk A.M., Podgorsky V.S. The 2-phenylethanol and ethanol production by yeast Saccharomyces cerevisiae // Мікробіологія і біотехнологія. – 2010.- №1(9). – С. 14-22.  
9. Гармашева И.Л., Коваленко Н.К.. Биологическая активность и безопасность энтерококков // Мікробіол. журн.- 2011.- Т. 73, № 4.- С. 77-84. 
10. Ливинская Е. П., Коваленко Н. К., Гармашева И. Л. Дезинтеграция лактобацилл и энтерококков для получения фрагментов клеточных стенок // Микробиол. журн. – 2011. – Т. 73, №3, – С. 26-32  
11. Подгорский В.С., Фуртат И. М., Ногина Т. М., Коваленко Э. А., Сащук Е. В., Гетьман Е.И. Свойства лектинов и поверхностных биополимеров клеток непатогенних коринебактерій // Biopolymers and cell. – 2011. – Т.27, № 1. – С.40-46.  
12. Лівінська О.П., Гармашева І.Л., Коваленко Н.К. Вплив тейхоєвих кислот пробіотичних лактобацил на мікробну адгезію до епітеліальних клітин. // Мікробіол. журн. – 2012. – Т. 74, №3. – С. 16-22. 
13. Ногина Т.М., Думанская Т.У., Хоменко Л.А., Подгорский В.С. Эффективность препарата «Эколан-М» для очистки нефтяных загрязнений почвы // Микробиол. журн. – 2012. – 74, №6. – С.24 – 30.  
14. Підгорський В.С., Коваленко Е.О., Карпова І.С., Сащук О.В., Гетьман К.І., Рубан Т.О., Сухорада О.М., Лукаш Л.Л. Вплив ізоформ лектину Bacillus subtilis на життєздатність нормальних та злоякісних клітин in vitro // Мікробіол. журн. – 2012. – Т. 74, № 3. – С. 3-9. 
15. Полтавська О.А., Коваленко Н.К. Антимікробна активність бактеріоциноподібних речовин біфідобактерій // Мікроб. журнал – 2012. – Т.74, №.5  
16. Янева О.Д., Сичкарь С.В., Воронина А.А., Подгорский В.С.. Отбор термофильных штаммов дрожжей, активно сбраживающих лактозу // Мікробіол. журн. – Т.74, №6. – 2012. – С. 53-58  
17. Gromozova E., Voychuk S.I., Vishnevsky V., Ragulskaya M., Grigor’ev P. Cosmic rays as bio-regulator of deep time terrestrial ecosystems // Sun and Geosphere. – 2012. – 7(2). – P.117-120.  
18. Gromozova E.N, Voychuk S.I., Zelena L.B, Gretckiy I.A. Microorganisms as a model system for studying the biological effects of electromagnetic non-ionizing radiation // Safety Engineering. – 2012. – 2(2). – P:89-92. 
19. Voychuk S.I., Gromozova E.N. Microbial growth fluctuating in response to solar-terrestrial activity variations // Мікробіол. журн. – 2012. – Т.74, №3. – С.63-71. 
20. Головач Т.Н., Грома Л.И. Влияние криоконсервации и лиофилизации на синтез екзополисахарида и жизнеспособность Xantomonas campestris pv. Campestris ИМВ В-7001 // Мікробіол. журн. – 2013, Т.75, №1. – С.14-20.  
21. Fomina M.O. Phylogenetic fingerprinting of microbial communities in metal polluted soils using ribosomal intergenic spacer analysis (RISA). Фактори експериментальної еволюції організмів. // Збірник наукових праць., Київ: Логос, 2013. Т. 12, с. 93-99.
22. Огірчук К.С., Коваленко Н.К., Полтавська О.А. Антагоністичні властивості молочнокислих бактерій виділених від жінок практично здорових і хворих на остеопороз // Мікробіол. журн.–2013.–№1.–С.21–27.  
23. Янєва О.Д., Вороніна Г.О., Підгорський В.С. Ізоляція та характеристика лактозоферментуючих дріжджів Candida kefyr // Цитологія та генетика. – Т.47, № 6. – 2013. – С. 43-50.  
24. Ianieva O.D. “Biosurfactant-producing yeasts isolated from flowering plants and bees”// Мікробіол. журн. – Т.75, № 4. – 2013. – С. 53-59. 
25. Смирнова Г.Ф, Подгорский В.С.. Восстановление хроматов Pseudomonas sp. шт.10 в присутствии некоторых тяжелых металлов и альтернативных акцепторов электронов. // Мікробіологічн.журн. – 2013. – 75,№4. – С.8-12  
26. Ногина Т.М., Думанская Т.У., Кистень А., Подгорский В.С. Способность актинобактерий к усвоению н-алканов в микроаэробных условиях // Микробиол. журн. – 2013. – 75, №5. – С.10-17.  
27. Mameeva O.G., Podgorsky V.S. Relationship between ethanol and 2-phenylethanol stress tolerance and fatty acid compositions of Saccharomyces cerevisiae // Journal of Food Science and Engineering. – 2013. – Vol. 3, N. 2. – P. 71 -78.  
28. Полтавская О.А., Коваленко Н.К. Пребиотики углеводной природы — современное состояние и перспективы использования // Мікробіол. і біотехн. – 2013. – № 4. – С. 6 – 23.  
29. Zelena L., Gretsky I., Gromozova E. Influence of ultrahigh frequency irradiation on Photobacterium phosphoreum luxb gene expression//Central European Journal of Biology.2014. 9 (10), 1004-1010 
30. Василюк О. М. Гармашева І. Л., Коваленко Н. К., Олещенко Л.Т. Виділення та ідентифікація бактерій роду Lactobacillus з ферментованих продуктів різних регіонів України // Мікробіологічний журнал. – 2014.- №2. – С. 2 – 9.  
31. Vasyliuk O.M., Garmasheva I.L., Kovalenko N.K. Probiotic properties of strains Lactobacillus plantarum isolated from fermented products // Microbiol. & Biotechnol. – 2014. – V. 4 
32. Грецкий И.А. Исследование физиологических особенностей светящихся бактерий Photobacterium phosphoreum ИМВ В-7071 // Мікробіол. журнал. – 2014. – Т. 76, № 2.- С.22- 27.  
33. Войчук С.И. Дрожжи Saccharomyces cerevisiae как модельный организм для исследования канцерогенности неионизирующих электромагнитных полей и излучений // Мікробіол. журн. – 2014. – 76(1). – C. 53-61.  
34. O.D. Ianieva, V.S. Podgorsky. Whey fermentation by yeast strains Kluyveromyces marxianus UCM Y-2096 and 2388 // Мікробіол. журн. – Т.76, №1. – 2014. – С. 27-32. 
35. Fomina M., Gadd G.M. Biosorption: current perspectives on concept, definition and application // Bioresource Technology. – V 160. – 2014. – P. 3–14.  
36. Zelena L., Gretsky I., Gromozova E. Influence of ultrahigh frequency irradiation on Photobacterium phosphoreum luxb gene expression // Central European Journal of Biology. – 2014. – 9(10). – P:1004-1010.  
37. Livinska O.P. Vasilenko O.M., Tomila T.V., Garmasheva I.L., Kovalenko N.K. Physical and immunobiological studies of teichoic acids of probiotic lactobacilli strains // Мікробіологія і біотехнологія – 2014. – № 4. – P. 6-14

Співпраця
  • Ладижинський завод ферментних препаратів “Ензім” 
  • ДУ «Інститут фармакології та токсикології АМН України 
  • Інститут молекулярної біології генетики НАН України 
  • Faculty of Biology and Earth Sciences, Institute of Environmental Sciences, Jagiellonian University of Krakow 
  • Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України
  • Інститут фізики напівпровідників В.Є. Лашкарьова НАНУ 
  • Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України 
  • Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України
  • Відділ геомікології коледжу наук про життя університету м. Данді, Шотландія, Великобританія 
  • КНУ ім. Тараса Шевченка o Національний університет харчових технологій 
  • Національний університет «Києво-Могилянська академія»
  • Інститут гідробіології НАНУ o Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова 
  • Головна Астрономічна Обсерваторія НАНУ 
  • Інститут проблем математичних машин і систем НАНУ

Powered by Google Translate