16 жовтня 2025 року в Інституті відбувся науковий семінар, присвячений сучасним методам аналізу стану ґрунтових мікробіомів та напрямам наукової співпраці ІМВ НАН України і ДУ «ІМП імені Ю.І. Кундієва НАМН». У межах заходу було заслухано дві доповіді:
«Застосування індексів Шеннона та Джині для оцінки стану мікробіоти ґрунту після ураження вибухами та відновлення. Погляд на ситуацію з точки зору математики» – доповідач к.х.н., старший науковий співробітник Тарас ГРОМОВИЙ;
«Наукова співпраця, напрями, результати та перспективи» – доповідач д.б.н., провідний науковий співробітник ДУ «ІМП імені Ю.І. Кундієва НАМН» Наталія ДМИТРУХА.
У своїй доповіді Тарас ГРОМОВИЙ підкреслив важливість застосування індексів Шеннона та Джині для кількісної оцінки змін біорізноманіття ґрунтових мікроорганізмів під впливом стресових факторів, зокрема наслідків військових дій. Він зазначив, що ці індекси є інформативним інструментом для діагностики стресових станів мікробних спільнот, оцінки екосистемних наслідків і визначення ефективності біоремедіаційних заходів. Індекс Шеннона характеризує різноманіття мікроорганізмів у спільноті: чим він вищий, тим більше біорізноманіття та стійкість системи. Індекс Джині відображає рівномірність розподілу чисельності видів або функціональних груп у популяції. Його значення варіює від 0 до 1: підвищення Джині свідчить про домінування окремих груп, тоді як його зниження вказує на більш збалансовану структуру мікробіому.
У підсумку Тарас ГРОМОВИЙ зазначив, що індекси Шеннона та Джині є надійними кількісними показниками стану ґрунтових мікробіомів та ефективними критеріями оцінки впливу стресу і результативності ремедіаційних заходів. За результатами дослідження встановлено, що після вибуху снаряду спостерігалося вибіркове знищення слабких груп (амілолітиків), що спричинило підвищення Джині та зниження Шеннона. Натомість після вибуху бомби відзначено надмірний ріст окремих бактеріальних груп, що спричинило дисбаланс структури мікробіоти.
Отже, для різних типів уражень необхідне диференційоване застосування біоремедіаційних підходів:
- після ураження снарядом – підтримка азотфіксаторів, амілолітиків і оліготрофів;
- після ураження бомбою – обмеження надмірного росту педотрофів та балансування чисельності мікроорганізмів.
Наступну доповідь представила Наталія ДМИТРУХА, яка зосередила увагу на основних напрямах спільних наукових досліджень між ДУ «ІМП імені Ю.І. Кундієва НАМН» та ІМВ НАН України.
Серед основних напрямів співпраці:
- оцінка дії бурякового ферментованого напою як функціонального продукту для покращення здоров’я військовослужбовців;
- дослідження ефективності дієтичної добавки «ДІАЛАК» у комплексній реабілітації військових;
- визначення вмісту важких металів у ґрунтах, забруднених унаслідок воєнних дій, та пошук ефективних методів їх відновлення;
- вивчення впливу важких металів на пробіотичні штами мікроорганізмів.
Наталія ДМИТРУХА представила результати досліджень щодо використання бурякового ферментованого напою як функціонального продукту для покращення здоров’я військовослужбовців. Після 14-денного споживання бурякового напою та дієтичної добавки «ДІАЛАК» було відмічено позитивні зміни біохімічних показників крові, що свідчить про їхній захисний та відновлювальний ефект.
Окрім того, доповідачка представила результати досліджень із очищення та відновлення ґрунтів, забруднених важкими металами, за допомогою технологій фіторемедіації. Серед випробуваних рослин найвищу ефективність продемонстрували конюшина червона (Trifolium pratense) та коріандр посівний (Coriandrum sativum), які сприяють зниженню концентрації токсичних елементів і поліпшенню фізико-хімічних властивостей ґрунту.
Семінар засвідчив високу актуальність міждисциплінарного підходу до аналізу стану екосистем після воєнного впливу та підкреслив важливість поєднання математичних, мікробіологічних і біотехнологічних методів для відновлення довкілля та підвищення екологічної стійкості постраждалих територій.
0 коментарів