Участь Інституту у XXXVI читаннях академіка В.І. Вернадського «Науково-технологічне лідерство – головний чинник міцності держави і суспільства»

17 березня 2026 року в м. Києві відбулися XXXVI читання академіка В.І. Вернадського на тему: «Науково-технологічне лідерство – головний чинник міцності держави і суспільства».

Інститут на заході представляла керівник Випробувальної лабораторії грибостійкості та мікробіологічних досліджень технічних, медичних виробів і матеріалів, кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник Юлія ПИСЬМЕННА. У межах читань вона виступила з доповіддю «Проблема грибостійкості історичних об’єктів в Україні».

У доповіді було висвітлено сучасні уявлення про роль мікроскопічних грибів як одного з провідних чинників біологічної деградації матеріалів культурної спадщини. Особливу увагу приділено здатності мікроміцетів колонізувати різні типи субстратів – від мінеральних будівельних матеріалів до органічних, зокрема паперу, текстилю та деревини, спричиняючи їх структурну деструкцію.

Також було охарактеризовано основні чинники, що сприяють розвитку мікроміцетів у приміщеннях історичних будівель, зокрема підвищену вологість, недостатню вентиляцію та коливання температурного режиму. Розглянуто питання мікробіологічної контамінації повітря та її значення для збереження матеріалів і забезпечення безпечних умов перебування людини.

Під час виступу представлено результати досліджень Випробувальної лабораторії грибостійкості та мікробіологічних досліджень технічних, медичних виробів і матеріалів, що стосуються оцінювання грибостійкості матеріалів, визначення антифунгальної активності препаратів, а також вивчення біостійкості текстильних виробів і захисних покриттів.

У доповіді наголошено, що розвиток мікроміцетів супроводжується синтезом комплексу гідролітичних ферментів та органічних метаболітів, які зумовлюють глибокі структурні зміни матеріалів, зниження їх механічної міцності та експлуатаційних характеристик.

Окрему увагу було приділено питанням антифунгальної обробки паперу як важливого напряму збереження архівних та бібліотечних фондів. Дослідження проводилися на зразках паперу, наданих Центром консервації і реставрації Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що дозволило максимально наблизити експериментальні умови до реальних умов зберігання документів.

Встановлено, що навіть за відсутності штучного інфікування папір містить фонову мікобіоту, представлену широким спектром мікроміцетів, що підтверджує необхідність систематичного мікробіологічного контролю архівних матеріалів. Показано, що поряд із фізичними методами впливу найбільш ефективними є сучасні полімерні препарати, зокрема гуанідиновмісні сполуки, які забезпечують суттєве пригнічення росту грибів.

Представлені результати мають важливе практичне значення для розроблення науково обґрунтованих підходів до профілактики біопошкоджень паперових носіїв інформації, підвищення довговічності документів, а також удосконалення технологій їх консервації та реставрації.

Наведені дані підтверджують доцільність застосування комплексного підходу до оцінювання та забезпечення біологічної стійкості матеріалів історичних об’єктів, що включає систематичний мікробіологічний моніторинг, дослідження ферментативної активності мікроміцетів та оцінювання ефективності антифунгальних засобів.