28 травня 2026 року в актовому залі Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України відбулося чергове засідання секції мікології та фітопатології Українського ботанічного товариства.
З доповіддю «Проблема грибостійкості історичних об’єктів в Україні» виступила керівниця випробувальної лабораторії грибостійкості і мікробіологічних досліджень технічних, медичних виробів і матеріалів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, кандидат біологічних наук, наукова співробітниця Юлія ПИСЬМЕННА.
У доповіді було розглянуто проблему біологічного пошкодження об’єктів культурної спадщини під впливом мікроскопічних грибів. Детально проаналізовано питання формування мікобіоти на поверхні та в товщі різних матеріалів, а також роль мікроміцетів у складі біодеструктивних угруповань, здатних спричиняти структурні, фізико-хімічні та естетичні зміни історичних об’єктів.
Окремо доповідачка охарактеризувала механізми грибної біодеструкції, пов’язані зі здатністю мікроміцетів синтезувати гідролітичні ферменти, пігменти та інші вторинні метаболіти. Такі сполуки можуть брати участь у розкладанні структурних компонентів матеріалів, що зумовлює погіршення їхніх фізико-механічних властивостей, втрату цілісності та зниження історико-культурної цінності.
У межах доповіді Юлія представила результати досліджень випробувальної лабораторії грибостійкості і мікробіологічних досліджень технічних, медичних виробів і матеріалів. Дослідження спрямовані на вивчення мікобіоти історичних об’єктів, оцінювання грибостійкості матеріалів і пошук ефективних підходів до їх антифунгального захисту. Зокрема, наведено приклади виявлення фонової мікобіоти на історичних паперових носіях інформації та обговорено сучасні підходи до запобігання розвитку мікроміцетів.
Значну увагу було приділено перспективам застосування новітніх антифунгальних засобів для захисту історичних матеріалів. Зокрема, обговорено потенціал сучасних полімерних препаратів, у тому числі гуанідиновмісних сполук, які поєднують виражену антифунгальну активність із можливістю тривалого захисту оброблених матеріалів від повторної колонізації мікроміцетами.
Було підкреслено, що збереження історичних об’єктів потребує комплексного науково обґрунтованого підходу. Він має поєднувати мікробіологічний моніторинг, дослідження таксономічної структури мікобіоти, оцінювання біодеструктивного потенціалу грибів, аналіз умов зберігання та впровадження ефективних антифунгальних технологій.
Доповідь викликала жвавий інтерес серед учасників засідання та стала предметом фахового обговорення.
Учасники дискусії наголосили на необхідності міждисциплінарної взаємодії мікологів, мікробіологів, реставраторів, матеріалознавців і фахівців із консервації. Окремо було підкреслено важливість системного мікробіологічного моніторингу об’єктів культурної спадщини, особливо у сховищах із нестабільними умовами зберігання.
Представлені результати засвідчують важливу роль мікологічних досліджень у збереженні культурної спадщини України та створюють наукове підґрунтя для впровадження сучасних антифунгальних технологій у практику консервації й реставрації історичних матеріалів.
0 коментарів