У 2026 році у Державному видавництві «Аграрна наука» НААН побачила світ колективна монографія «Проблеми біологічної безпеки та біологічного захисту з урахуванням наслідків бойових дій і повоєнного відновлення України у контексті реалізації Стратегії ООН «Єдине здоров’я»». Видання підготовлено за редакцією Бориса Стегнія, Ігоря Гриника та Анатолія Палія.
Монографія обсягом 400 сторінок об’єднала результати досліджень науковців із провідних академічних, науково-дослідних та освітніх установ України. У виданні комплексно висвітлено сучасні виклики для громадського здоров’я, ветеринарної медицини, агровиробництва та екологічної безпеки, пов’язані з наслідками бойових дій і завданнями повоєнного відновлення України.
Науковці Інституту долучилися до підготовки трьох розділів монографії.
Розділ 5 «Заходи біобезпеки і біозахисту щодо сказу в контексті Стратегії «Єдине здоров’я»» підготовлено міжустановним колективом авторів. Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України представляє М.Я. Співак. Співавтори В.В. Уховський, І.М. Полупан, О.В. Піщанський та О.А. Мороз – Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, а В.В. Мінухін – Інститут мікробіології і імунології імені І. І. Мечникова НАМН України.
У розділі проаналізовано сучасну епізоотичну та епідемічну ситуацію щодо сказу, систематизовано заходи профілактики, лабораторної діагностики й контролю захворювання. Автори підкреслюють, що створення ефективної міжгалузевої системи контролю відкриває реальні перспективи ліквідації смертності людей від сказу в Україні.
Розділ 16 «Біодіагностика постраждалих від воєнних дій ґрунтів та їх біоремедіація» підготували співробітники Інституту М.Я. Співак, Л.О. Білявська, Т.О. Рожкова, О.Г. Василенко та Б.В. Ропотілов. Представлено результати дослідження ґрунтів Чернігівської, Сумської, Харківської, Донецької, Херсонської та Київської областей, пошкоджених унаслідок вибухів боєприпасів, роботи військової техніки й забруднення паливно-мастильними матеріалами.
Науковці обґрунтували систему біодіагностичних показників для оцінювання стану мілітарно порушених ґрунтів. Як найбільш чутливі біоіндикатори запропоновано використовувати азотфіксувальні та фосфатмобілізувальні бактерії, а також стрептоміцети. Перспективним напрямом визначено включення мікробіологічних показників до державної системи екологічного моніторингу постраждалих земель і розроблення комплексних фіто-мікробних технологій їх відновлення.
Розділ 19 «Пробіотики як ключова складова в системі біозахисту та біобезпеки» – авторами розділу є Л.А. Сафронова, М.Я. Співак та І.О. Скороход, Є.В. Пилипюк. Автори розглянули механізми дії пробіотичних мікроорганізмів, можливості їх застосування в медицині й ветеринарії, а також потенціал пробіотиків у протидії антибіотикорезистентним патогенам. Особливу увагу приділено бактеріям роду Bacillus, їхнім антимікробним, імуномодулювальним та іншим біологічно активним властивостям. Водночас окреслено актуальні питання безпечності пробіотичних штамів, стандартизації препаратів і проведення подальших клінічних досліджень.
Участь співробітників Інституту у підготовці монографії засвідчує вагомий внесок установи у розв’язання міждисциплінарних проблем біологічної безпеки, відновлення пошкоджених війною екосистем, контролю зоонозних інфекцій та подолання антимікробної резистентності.
0 коментарів